Page 12 - Музей, який потрібен світові

Зал Прапора Миру

намено Миру, знамено Культури було головним експонатом залу.
З На полотнищі — найдавніший символ людства: три малі червоні кола
у великому, розташовані на білому тлі. Минуле, Сьогодення і Майбутнє в єдиному
колі Вічності, або мистецтво, наука і релігія в єдиному колі Культури. Цей прапор
М.К.Реріх запропонував як розпізнавальний знак першого міжнародного Договору
про захист культурних цінностей, що отримав назву «Пакт Реріха».

Про просування і затвердження Пакту, проєкт якого розробив М.К. Реріх
у співпраці з кількома європейськими юристами 1929 року, розповідали
фотодокументи, що були представлені в експозиції залу. На фотографіях
зображені міжнародні конференції, присвячені Пакту Реріха, а також історичний
момент підписання цього Пакту, що відбулося 15 квітня 1935 року в Вашинґтоні,
у Білому Домі, за участю президента Ф.Д.Рузвельта. «Світлим святом усього
людства» назвали цей день журналісти.

Зал Кулу У наш час ініціативу щодо поширення ідей Пакту і просування Прапора Миру
взяв на себе Міжнародний Центр Реріхів. Прапор Миру і Пакт Реріха закликають
до захисту культурних цінностей не тільки під час війни, але й у мирні дні. «Пакт
ал Кулу переміщував нас у священну Гімалайську долину Індії, куди Реріха у всій його повноті, — пише Л.В.Шапошникова, — є космічне явище, що
З родина Реріхів приїжджає наприкінці 1928 року. Тут, у долині Кулу, Реріхи пов’язує нас через нашу культурну спадщину зі світом високого стану матерії,
заснували Гімалайський Інститут наукових досліджень «Урусваті», що в перекладі зі світом, який веде нас шляхом космічної еволюції та дає нам можливість
із санскриту означає «Світло ранкової зорі». Інститут був комплексним. Важливим уникати проваль хаосу і темряви».
принципом його діяльності було поєднання давніх знань із сучасними науковими
відкриттями. В Інституті проводилися дослідження психічної енергії людини,
енергії думки. З ним співпрацювали провідні вчені — А.Ейнштейн, Р.Міллікен,
С.Гедін, М.І.Вавілов та інші.

У залі експонувалися і особисті речі Реріхів, і предмети
мистецтва з їхньої колекції. Життя родини в Кулу було
надзвичайно насиченим: участь у роботі Інституту, багатогранна
творча діяльність, зустрічі з відомими людьми. На одній
з фотографій — Микола Костянтинович з Джавахарлалом Неру,
який відвідав Реріхів 1942 року. У цей важкий воєнний час вони
обговорювали питання російсько‑ індійської співпраці.

У експозиції були представлені портрети батька і старшого
брата, які виконав С.М.Реріх. А також — автопортрет самого
Святослава Миколайовича. Вся діяльність родини Реріхів
була спрямована на ствердження непроминального значення
культури. Одним з найважливіших починань у цій сфері став Пакт
про охорону культурних цінностей, якому був присвячений зал
Прапора Миру.

12 13