Page 14 - Музей, який потрібен світові

Зал Святослава Реріха

ал був присвячений Святославові Миколайовичу Реріху — засновнику
З громадського Міжнародного Центру‑ Музею імені М.К. Реріха, молодшому
синові Олени Іванівни та Миколи Костянтиновича, великому художникові,
мислителю і громадському діячеві. «Понесемо звістку про красу в кожне серце,
у кожен будинок, — говорив Святослав Миколайович. — Нехай прагнення
до прекрасного буде нашою повсякденною молитвою…».

С.М. Реріх і сам був вісником Прекрасного. Його картини відзначаються
особливою внутрішньою наповненістю і дивовижною красою. Багатством
внутрішнього світу підкорюють герої його портретів. У залі можна було побачити
портрети тибетських лам і пустельників, звичайних індійців, жіночі портрети,
портрет М.К. Реріха. Портрети батька (їх було написано понад тридцять) займають
особливе місце у творчості художника. Епосом великого сина про великого
батька називають цю унікальну серію.

Як філософська притча сприймається картина «Оранка» про життя індійського Зал Юрія Реріха
села. Індія, її краса та витонченість, її думка надихнула художника на створення
багатьох прекрасних творів, що присвячені цій дивовижній країні. М’яким світлом ал був присвячений Юрію Миколайовичу Реріху – старшому синові Олени
мерехтять «Перлинно‑ блакитні гори»; яскраві й контрастні фарби картини «Дві
вершини. Ґепанґ»; красу світу і людини оспівує «Сага про Ґесер Хана». З Іванівни та Миколи Костянтиновича, видатному сходознавцю, мандрівнику,
лінгвісту, мистецтвознавцю, археологу та історику. Фриз, що оперізував зал,
До теми духовного учительства звертається С.М. Реріх у картині «Христос та представлені в ньому фотографії, переміщували нас до Індії, Тибету й
із учнями». Тема Вчителя була особливо близька художникові. Вчителями Центральної Азії.
в найвищому сенсі були для нього батько і мати. Будучи їхнім однодумцем Про художню обдарованість молодого Юрія Реріха розповідають його
і беручи участь у всіх починаннях своєї сім’ї, Святослав Миколайович зумів живописні та графічні роботи, виконані у шкільні роки. У залі були виставлені
втілити в життя їхні гуманістичні й глибоко філософські ідеї. І можна впевнено унікальні експедиційні речі, предмети з колекції родини Реріхів, що
сказати, що завдяки С.М. Реріху ми мали можливість познайомитися зі спадщиною
родини Реріхів у тій цілісності, в якій воно було представлене в Музеї. представляють надзвичайно багату духовну культуру народів Сходу. Серед
них була тханка Будди Майтрейи – знамено, з яким Реріхи пройшли весь
маршрут експедиції.

На етюдах М.К.Реріха постає мальовнича панорама маршруту Маньчжурської
експедиції (1934‑1935). Його ж пензлю належить величне полотно «Гессар‑
хан», що відобразило легендарного героя епосу народів Центральної Азії,
а також ескіз до картини «Зірка героя». Обидві роботи присвячені Юрію
Миколайовичу.

У залі був «Портрет брата», написаний Святославом Миколайовичем Реріхом.
Портрет не завершений, але образ величезної чарівливості виникає на
ньому. Рішучість, воля, зібраність й дивовижно доброзичливий променистий
погляд. Незабутнє внутрішнє світло, що йшло від Юрія Миколайовича Реріха,
відзначалося багатьма серед тих, хто особисто знав його.

14 15