1929 року був створений проект Пакту Реріха – Міжнародного договору про захист мистецьких і наукових установ та історичних пам'яток. "Освітні, мистецькі та наукові установи, наукові місії, персонал, майно та колекції таких установ та місій, – йшлося в ньому, – будуть вважатися нейтральними, і як такі, підлягатимуть заступництву та шануватимуться воюючими... Установи, колекції та місії, що зареєстровані на підставі Пакту Реріха, виставляють відмітний прапор, який надаватиме їм право на особливе заступництво та повагу з боку воюючих держав та народів усіх країн, що домовилися.
М.К. Реріх підняв Знамено Миру із зображеним на ньому Знаком Триєдності – як Червоний Хрест Культури. Знамено, яке має захистити центри культури заради прийдешніх поколінь, заради духовної еволюції людства.
Пакт Реріха «Договір про охорону мистецьких і наукових установ та історичних пам’яток» підписали представники 21 країни у Вашингтоні в Білому Домі під головуванням президента Рузвельта 15 квітня 1935 року. Згодом Пакт став основою конвенції «Про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту», ухваленої у квітні 1954 року на міжнародній Гаазькій конференції, під егідою ООН. Конвенцію підписали представники 56 країн, у тому числі і Радянський Союз, а також Україна та Білорусь як окремі підписанти.
Підписання Пакту Реріха має загальнопланетне і навіть космічне значення, адже воно послужило початком процесу відродження і шанування людством істинної Культури й духовності, відновлення втраченої духовної, тобто енергетичної, рівноваги на нашій планеті, від якої залежить і рівновага космічних систем, частиною яких є Земля. Прийняття цього Пакту міжнародною спільнотою стало вершиною громадсько-культурної діяльності М.К. Реріха.
Сьогодні Знамено Миру переможно майорить над об'єктами культури в багатьох країнах світу, над найвищими гірськими вершинами планети, встановлено на полюсах Землі, неодноразово побувало в Космосі. Знамено Миру майорить у ООН. Символ Культури – Знамено Миру було також підняте на найвищу точку України – гору Говерлу (2061 м.) Цей захід було здійснено 3 квітня 1998 року співробітниками Подільського культурно-просвітительского Центру імені М.К. Реріха (м. Хмельницкий).
Через усю історію людства, зі стародавніх часів, через тисячоліття проступають Знаки. Священні Знаки. Їхній глибокий і філософський зміст містить величезний обсяг інформації, стиснутий до Знаку. Розкрити суть такого Знаку, значить доторкнутися до високого знання істини, а часом і до таємниці, що була забута у віках. Одним із таких глибоких і священних Знаків є Знак Триєдності.
На ньому зображено три близько розташовані кола, що утворюють спрямований вгору трикутник – символ еволюції на тлі вічності; єдність Минулого, Теперішнього і Майбутнього. Три малі круги символізують також Релігію, Знання та Мистецтво у великому колі Культури, а ще – Любов, Знання та Красу. Цей Знак є і символом Святої Трійці, високошанованої у християнстві.
«Чинтамані ― стародавнє уявлення Індії про щастя світу ― має такий знак, ― пише Реріх у нарисі «Знамено Миру». ― У Храмі Неба в Китаї ви знайдете таке саме зображення. Тибетські «три Скарби» говорять про те саме. На знаменитій картині Мемлінга на грудях Христа чітко видно той самий знак. Він є і на зображенні Страсбурзької Мадонни. Той самий знак ― на щитах хрестоносців і на гербах тамплієрів. Гурда, знамениті клинки кавказькі, містять той самий знак. А хіба не помічаємо його на зображеннях Гесер-хана та Рігден-Джапо. Він же і на Тамзі Тамерлана. Він же ж був і на гербі Папському. Його також можна спостерігати й на старовинних картинах іспанських, і на картині Тиціана. Він же ж і на старовинній іконі Св. Миколая в Барі. Той самий знак на старовинному зображенні Преподобного Сергія. Він же й на зображеннях Св. Трійці. <…> Він і на буддійських знаменах. Заглиблюючись у часи неоліту, ми знаходимо в гончарних орнаментах той самий знак. Ось чому для Знамена всеєднального обраний знак, що пройшов через багато віків – точніше, через тисячоліття».
А якщо ми розгорнемо велетенську епопею "Літопис Русі", то побачимо Знак Триєдності, який тримає у правій руці князь Володимир, за життя якого понад тисячоліття тому відбулося хрещення Русі. У композиції "Трійці", геніально зображеної Андрієм Рубльовим, присутній круг, що символізує триєдність Божества.
Символ Знамена Миру ніколи не означав приналежності до будь-якої нації чи релігії. «Цей Міжнародний Прапор Культури для охорони Мистецтва та Науки ніколи не применшує та не порушує нічиїх мирних інтересів, – зазначав М. К. Реріх. – Навпаки, він підіймає всесвітнє розуміння еволюційних скарбів. Він допомагає цінностям прийдешнього мистецтва та за своєю суттю підводить до величного розуміння Прогресу та Миру».
М.К. Реріх (1874-1947) – всесвітньовідомий художник, учений, філософ, письменник, мандрівник і громадський діяч. Широка громадська діяльність займала особливе значення у його житті. Зокрема, М.К. Реріх був ініціатором одного з найгуманніших громадських рухів XX століття. Цей рух пронизаний ідеєю миру між народами. Його девіз – "Мир через Культуру" – наголошував на необхідності міжнародного захисту, як у воєнний, так і в мирний час, культурних і освітніх установ, духовного багатства людства, втіленого у пам'ятках історії та культури.
Микола Костянтинович Реріх, якого називали Апостолом Культури, дав великий імпульс ствердженню та охороні справжніх цінностей. Він неодноразово повторював, що всяке єднання на ниві Культури послужить благу всього людства: «... без перебільшення, скарби культури є оплотом народу. Усе будівництво, все просвітництво, все духовне натхнення, вся радість та порятунок народжуються на ґрунті культурних цінностей!» (М.К. Реріх, «Цінність прекрасного»).
«Справжній Пакт багато хто називає Червоним Хрестом Культури. Неодноразово нам доводилося підкреслювати, що якщо Червоний Хрест дуже добре дбає про фізичне здоров'я людства, то Пакт з охорони культурних скарбів має бути ніби цілителем і покровителем духовного здоров'я людства». (М.К. Реріх, "Російському комітету Пакту Реріха в Харбіні").
«Наказово вжити негайних заходів, щоб захистити від небезпеки благородну спадщину Минулого для славного Майбутнього. Це станеться тоді, коли всі країни урочисто присягнуть охороняти скарби Культури, які, по суті, належать не одному народові, але Світу. Цим шляхом ми можемо створити ще одне наближення до розквіту культури та миру». (М.К. Реріх, «Знамено Миру»)
При підготовці було використано матеріали Подільского культурно-просвітницького центра имені М.К. Реріха.
