Високі Договірні Сторони, намагаючись надати офіційний статус положенням Резолюції, схваленої 16 грудня 1933 року всіма державами, представленими на Сьомій міжнародній конференції американських держав у Монтевідео, що рекомендувала “Урядам американських держав, які ще не підписали Пакт Реріха”, ініціатором якого виступив Музей Реріха в Сполучених Штатах, приєднатися до цього Пакту, спрямованого на всесвітнє визнання стяга, малюнок якого вже добре відомий, з метою забезпечення охорони, у випадку загрози, всіх пам’яток, що складають культурну спадщину народів і які перебувають як у державній, так і в приватній власності, ухвалили рішення укласти відповідний договір з метою забезпечення поваги й охорони культурних цінностей у воєнний та в мирний час і домовилися про таке:
Історичні пам’ятки, музеї, наукові, мистецькі, освітні та культурні установи вважаються нейтральними і як такі користуються повагою та заступництвом воюючих сторін.
Такою ж повагою та заступництвом користуються співпробітники вищеназваних установ.
Така ж повага та заступництво поширюється на історичні пам’ятки, музеї, наукові, мистецькі, освітні та культурні установи як під час війни, так і в мирний час.
Нейтралітет, заступництво й повага, що мають надаватися пам’яткам та установам, згаданим у попередній статті, визнаються на всіх територіях як об’єкти суверенітету кожної з підписаних і приєднаних держав, незалежно від державної належності вказаних пам’яток та установ. Відповідні Уряди згідні вжити необхідних заходів у сфері внутрішнього законодавства своїх країн для забезпечення такого заступництва й поваги.
Для позначення пам’яток і установ, вказаних у статті І, може бути використаний розпізнавальний стяг (червона окружність з трьома кружальцями в середині на білому тлі) відповідно до зразка, що додається до цього договору.
Уряди держав, що підписали цей договір і приєдналися до нього, одночасно з підписанням договору чи приєднанням до нього, надсилають у Панамериканський союз перелік пам’яток та установ, на які бажано поширити заступництво, передбачене цим договором.
При повідомленні Урядів про підписані й приєднані сторони Панамериканський союз надсилає їм перелік пам’яток та установ, згаданих у цій статті, а також інформує інші Уряди про будь-які зміни у вказаному переліку.
Пам’ятки та установи, що вказані у статті І, перестають користуватися привілеями, передбаченими у цьому договорі, у випадку використання їх з військовою метою.
Держави, що не підписали цей договір на момент його відкриття для підписання, можуть будь-коли підписати його чи приєднатися до нього.
Документи з приєднання, а також із ратифікації чи денонсації цього договору зберігаються в Панамериканському союзі, який повідомляє про їхнє отримання інші держави, що підписали цей договір чи приєдналися до нього.
Цей договір може бути денонсований будь-коли будь-якою з держав, що підписалася чи приєдналася до нього, при цьому денонсація набирає чинності через три місяці після повідомлення про неї інших держав, що підписали цей договір чи приєдналися до нього.
