1903–1904
Після відвідання давніх міст Росії М.К.Реріх починає активну боротьбу проти руйнування пам’яток архітектури та інших художніх цінностей. Виступає в Імператорському Російському Археологічному товаристві з доповіддю про плачевний стан історичних пам’яток і про прийняття термінових заходів щодо їх охорони.
1914
М.К.Реріх звертається до верховного командування російської армії, уряду США і Франції з ідеєю укладення міжнародної угоди про охорону культурних цінностей під час збройних конфліктів. Створює плакат «Ворог роду людського», в якому засуджує варварське руйнування пам’яток культури. Пише картину «Заграва», висловлюючи протест проти Першої світової війни.
1915
М.К.Реріх робить доповідь Імператорові Миколі ІІ і Великому князеві Миколаю Миколайовичу із закликом вжити серйозних державних заходів щодо всенародної охорони культурних скарбів.
1929
М.К.Реріх у співпраці з доктором міжнародного права та політичних наук Паризького університету Г.Г.Шклявером готує проект Пакту про захист культурних цінностей. Разом з Пактом М.К.Реріх пропонує відзнаку для ідентифікації об’єктів охорони – Знамено Миру, що становить собою біле полотнище з червоним колом і вписаними в нього трьома червоними кругами.
У Нью-Йорку створюється Постійний Комітет Пакту та Знамена Миру для просування ідей Пакту.
М.К.Реріха висувають на Нобелівську премію світу.
1930
Текст проекту із супроводжувальним зверненням М.К.Реріха до урядів і народів усіх країн публікується в пресі й розсилається до урядових, наукових, мистецьких і освітніх установ усього світу.
Проект Пакту подано до Комітету зі справ музеїв при Лізі Націй, потім передано на розгляд Міжнародної комісії інтелектуальної кооперації.
Створюються Комітети Пакту й Знамена Миру в Парижі та Брюґґе (Бельгія).
1931
У Брюґґе створюється Міжнародний союз Пакту Реріха під керівництвом члена комісії з охорони пам’яток Бельгії К.Тюльпінка.
13–15 вересня – у Брюґґе скликається Перша міжнародна конференція, присвячена Пакту Реріха, в якій взяли участь представники низки європейських країн. На цій конференції був розроблений план пропаґування ідей Пакту в навчальних установах, були встановлені контакти з Міжнародним комітетом зі справ мистецтва та з оргкомітетом конференції з обмеження озброєння (по ограничению вооружений).
1932
7–9 серпня – у Брюґґе скликається Друга міжнародна конференція, присвячена Пакту Реріха. У роботі конференції взяли участь 22 країни. Конференція постановила заснувати в Брюґґе спеціальну установу для всесвітнього сприяння втіленню в життя ідей Пакту Реріха. Вона ухвалила рішення про звернення до всіх країн із закликом визнати за Пактом силу міжнародного документа.
1933
15 листопада – візит оргкомітету Третьої міжнародної конференції, присвяченої Пакту Реріха, до президента США Ф.Д.Рузвельта.
17–18 листопада – проводиться Третя міжнародна конференція, присвячена Пакту Реріха, у Вашинґтоні, США. Цю конференцію підтримали 35 країн, які рекомендували підписання Пакту урядами всіх країн.
Грудень – Сьома конференція Панамериканського союзу в Монтевідео (Уруґвай) ухвалює резолюцію, яка рекомендує урядам Америки приєднатися до Пакту Реріха.
1934
4 квітня – схвалена доповідь Спеціального комітету правління Панамериканського союзу з Пакту Реріха.
11 серпня – Президент США Ф.Д.Рузвельт уповноважив міністра сільського господарства США Г.Е.Воллеса підписати Пакт Реріха від імені Сполучених Штатів Америки.
2 вересня – створення Комітету Пакту й Знамена Миру в Харбіні (Маньчжурія).
У Болгарії створений Комітет з просування Пакту.
1935
15 квітня – у Білому Домі Сполученими Штатами Америки та представниками 21-ї амеріканської республіки підписан Договір «Про захист мистецьких і наукових установ та історичних пам’яток (Пакт Реріха)». Запропонована Реріхом відзнака для ідентифікації об’єктів охорони – Знамено Миру – затверджена в рамках самого договору.
2 липня– Сенат США ратифікував Пакт.
10 липня – президент США ратифікував Пакт.
25 жовтня – президент США оприлюднив Пакт.
1937
Жовтень – Перший конґрес Балтійських реріхівських товариств постановив створити при кожному товаристві імені Реріха в Балтійських державах комітети Пакту Реріха.
Перший конґрес міжнародних досліджень (Париж) одностайно ухвалює резолюцію про приєднання до Пакту Реріха.
1938
17 листопада – Знамено Миру розгорнуто в Карачі (Індія).
1942
Створення Американо-Російської Культурної Асоціації (АРКА).
«АРКА створила новий щабель
Знамена Миру» (О.І.Реріх).
1946
23 січня – відбулося перше засідання відновленого Нью-Йоркського Комітету Пакту і Знамена Миру.
18 квітня – у підтримку Пакту висловилася Шоста Всеіндійська конференція культурної єдності.
1948
Серпень – уряд Індії, на чолі з Джавахарлалом Неру, прийняв рішення про ухвалення Пакту Реріха.
1948 –1949
На підтримку Пакту розгорнула активну кампанію Італійська асоціація Пакту Реріха в Болоньї. Комітети Пакту Реріха і Знамена Миру діяли в Італії, Бельгії, Швейцарії, Франції, Англії, Португалії, Бразилії, Колумбії, Уруґваї, Болівії та на Кубі.
1949
На 4-й сесії Ґенеральної конференції ЮНЕСКО було вирішено розпочати роботу з міжнародно-правової реґламентації у сфері захисту культурних цінностей під час воєнних дій.
1950
Нью-Йоркський Комітет Пакту Реріха передав усю документацію з Пакту до ЮНЕСКО. На 5-й сесії Ґенеральної конференції ЮНЕСКО ґенеральному директорові було доручено підготувати та розіслати проект конвенції. Спеціальна комісія ЮНЕСКО підготувала з урахуванням наданих документів проект міжнародної конвенції.
1954
14 травня – на конференції ООН у Гаадзі була прийнята «Міжнародна конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту». Документ складений чотирма мовами – англійською, іспанською, російською та французькою. У правовому відношенні очевидна спадкоємність Гаазької конвенції та Пакту Реріха. Гаазьку конвенцію підписали представники 37-ми держав.
1968
1 квітня – Гаазьку конвенцію підписали представники 59-ти держав, у тому числі й Радянський Союз.
1970
14 листопада – у Парижі на 16-й сесії Ґенеральної конференції ООН з питань освіти, науки і культури прийнята «Конвенція про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності». Конвенція складена чотирма мовами – англійською, іспанською, російською та французькою.
1972
23 листопада – у Парижі на 17-й сесії Ґенеральної конференції ООН з питань освіти, науки і культури прийнята «Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини». Документ складений п’ятьма мовами – англійською, арабською, іспанською, російською та французькою.
1974
Новосибірські альпіністи розгортають Знамено Миру на шпилі імені Реріха, біля гори Білуха.
1988
6 травня – Знамено Миру встановлюють на Північному полюсі.
1990
11 лютого – космонавти О.Баландін і О.Соловйов піднімають Знамено Миру на борт орбітальної станції «Мир».
1995
26 червня – Знамено Миру вручено заступникові секретаря з політичних питань п.Ґебхарду фон Мольтке в Брюсселі в штаб-квартирі НАТО.
9–11 жовтня – Міжнародний Центр Реріхів проводить Міжнародну конференцію «Захистимо культуру», присвячену 60-річчю Пакту Реріха.
1997
Знамено Миру передається екіпажу «Союз-ТМ» у рамках науково-просвітницького проекту «Знамено Миру». Знамено Миру, яке було доставлено на борт орбітальної станції «Мир», залишалося в космосі упродовж двох років (5 серпня 1997 – 28 серпня 1999 р.), супроводжуючи роботу міжнародних екіпажів.
1998
9 жовтня – Знамено Миру піднято над Центром-Музеєм імені М.К.Реріха в Москві.
1999
26 березня – у Гаадзі підписаний Другий протокол до Гаазької «Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту» 1954 року. Документ складений шістьма мовами - англійською, арабською, іспанською, китайською, російською та французькою.
2000
8 січня – Знамено Миру встановлюють на Південному полюсі.
28 січня – вручення Знамена Миру Ґенеральному секретареві ООН Кофі Аннану.
2003
17 жовтня – у Парижі на 32-й сесії Ґенеральної конференції ООН з питань освіти, науки і культури прийнята «Конвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини». Документ складений шістьма мовами – англійською, арабською, іспанською, китайською, російською та французькою.
2004
25 жовтня – вручення Знамена Миру спікерові Парламенту Індії Шрі Сомнатх Чаттерджі у зв’язку із 100-річчям від дня народження С.М.Реріха, співзасновника Пакту, молодшого сина М.К.Реріха.
2005
Друкується за:Рерих Н.К.Знамя Мира/Сост.: О.Н.Звонарева,
Т.О.Книжник, Н.Г.Михайлова. –М.: Международный Центр
Рерихов, 2005. – С. 25-29
7–9 жовтня – Міжнародний Центр Реріхів проводить Міжнародну науково-громадську конференцію «70 років Пакту Реріха». У рамках конференції в Музеї ім. М.К. Реріха відбулося відкриття:
- ювілейної виставки члена Спілки художників Росії, льотчика-космонавта СРСР, О.О. Леонова «Земний і космічний живопис Олексія Леонова»;
- виставки «70 років Пакту Реріха». Фотографії та документи з фондів Центру-Музею ім. М.К. Реріха;
- виставки «Садиба Лопухіних: історія реставрації»;
- виставки «Зруйновані людською оманою і відроджені людською надією» (М.К. Реріх). Виставка з фондів Центральних науково-реставраційних проектних майстерень Міністерства культури й масових комунікацій РФ та Центральної Ради Всеросійського товариства охорони пам’яток історії і культури.
